В скарбниці мови – доля України, глибинна таємниця правіків

24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності й культури, вшановуючи пам’ять видатних візантійських просвітителів – святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Працівники бібліотеки-філіалу №7 це свято вважають важливим у житті українського народу і знаковим, крім того слід зазначити, що просвітитель Кирило тривалий час працював бібліотекарем.

У ІХ столітті справа Кирила (мирське ім'я Костянтин) і його найстаршого брата Мефодія була глибоко прогресивною і відкрила нову сторінку в культурній історії слов’ян. Брати утверджували велич і багатство слов’янського мовлення, право слов’ян на нову культуру, ввели їх у коло освічених народів, сприяли розвиткові самосвідомості слов’ян, поклали початок слов’янському письменству і писемному художньому слову.

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».

Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов’янських народів, адже воно сприяло поступовому формуванню у них власних літературних мов, національних літературних традицій, освіти, культури загалом. На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської. Отже, кирилиця є праматір’ю і нашої української мови, яку правомірно називають у світі однією з найбільш мелодійних та милозвучних.

На сьогоднішній день кирилицею як національним алфавітом користуються понад 250 млн. людей, вона стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов'янську Євангелія та Псалтиря. Загалом брати переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.

В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.