неділя, 17 травня 2020 р.

ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ "Щоденників читання"

     Сьогодні мова про роман Анни Багряної  “Дошкуляка”, який удостоєний літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2013). Але спочатку про багатогранну літературну діяльність авторки.
 Анна Багряна — поет, прозаїк, драматург, перекладач. Член Національної спілки письменників України, Асоціації Українських Письменників, Слов’янської літературно-мистецької Академії (Болгарія), Міжнародної Медитеранської Академії (Македонія), Міжнародної літературної Академії «Македонія презент».
 Учасник міжнародних поетичних фестивалів: “Поезія сьогодні” (Польща), Струзькі вечори поезії, “Рацинові зустрічі”, “Гераклейські поетичні врочистості” (Р.Македонія), “Слов’янські обійми” (Болгарія), “Міжнародні письменницькі зустрічі” (Сербія) та ін.
 Лауреат Міжнародної україно-німецької премії ім. О.Гончара, конкурсів “Коронація слова”, “Смолоскип” (2008, за роман “Етимологія крові”), Міжнародної літературної премії “Срібне летюче перо” (Болгарія, 2009), Літературного конкурсу СФУЖО ім. Марусі Бек (Канада, 2009), Міжнародних літературних премій Медитеранської Академії ім. Братів Міладінових (Р.Македонія, 2012 р.) та “Свіча Наіміта” (Р.Македонія – Р.Косово, 2012 р.).
 Автор поетичних книг: "Суцвіття слів" (Київ, 2000), "Поміж бузкових снів" (Київ, 2002), "Між богами і нами" (Київ, 2005), “Мандрівка линвою/Spacer po linie” (у співавторстві з В.Песткою, Львів, 2008), “Інші лінії” (Київ, 2009), “Замовляння із любові” (Луцьк, 2011); романів: “Етимологія крові” (Київ, 2008), “Дивна така любов” (Київ, 2010, в перекладі македонською – Скоп’є, 2011), “Дошкуляка” (Київ, 2012); книги для дітей “Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько” (серія “Життя видатних дітей”, Київ, 2010); збірки драматичних творів “П’єси” (в перекладі македонською – Штіп, Р.Македонія, 2011, сербською – Смедерево, Сербія, 2012); книжок перекладів поезій Елисавети Багряної, Дори Габе, Димитра Христова, Рісто Василевскі, Єтона Келменді, Бояна Ангелова. Упорядник і перекладач антології “Сучасна поезія Р.Македонії”.
  Ось як Анна Багряна розповідає про свій твір:
«Для мене цей твір – також і своєрідна гра, один довгий абсурдний сон, який може наснитися кожному, хто, подібно до моїх героїв, має не зовсім чисте сумління. Антон Дошкуляка, головний герой роману, – це узагальнений образ, який я створила на основі власних спостережень за конкретними людьми з мого професійного оточення і водночас – цілком вигаданий персонаж. Далеко не привабливий, а проте й не такий вже негативний. Думаю, це радше біла ворона, ніж типовий представник сучасного суспільства, адже на відміну від більшості "героїв нашого часу" мій Дошкуляка не боїться бути щирим із собою, визнавати власні помилки, картати себе за надмірний цинізм і прагнути стати кращим. Отже, не зовсім пропаща людина.
 Мені б хотілося, аби цей образ викликав у читачів не роздратування й осуд, а чисто людське співчуття і навіть бажання простягнути руку допомоги. Адже не виключено, що такі дошкуляки живуть довкола нас, а може – і в кожному з нас».
 А тепер вподобані вислови:
«Адже багато речей у житті – таких, наприклад, як швидкість руху годинникової стрілки – насправді геть не залежать від людини. Більш того, ці речі завжди проходять повз людину, дражнячи її своєю зверхністю і надлюдською силою».
 «Критикують лише тих, кому заздрять, а заздрять лише тим, хто має успіх».
 «Сни – це, якоюсь мірою відгомін наших гріхів, ключі до нашої совісті…».
 «Людина повинна пережити страх смерті, велике розчарування або велику втрату, аби переосмислити своє життя й подивитися на світ під зовсім іншим кутом зору».

Немає коментарів:

Дописати коментар