Геніальний композитор Петро Ілліч Чайковський - онук України

   7 травня виповнюється 180 років від дня народження всесвітньовідомого композитора, диригента і педагога Петра Ілліча Чайковського. Він написав 10 опер, 3 балети, 6 симфоній, велику кількість інших музичних творів. Походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767), походив з-під Кременчука, служив у Миргородському полку. Саме такі відомості дає нам Вікіпедія. Це зручний зараз спосіб хоч мало-мальськи в тому чи іншому питанні бути проінформованим. Але погодьтесь, людині, яка любить досліджувати, аналізувати, порівнювати, інколи відкриваються зовсім несподівані факти. Такі факти, що стосуються видатного композитора, хочемо  запропонувати Вам.

 Саме де ж той «під Кременчук» дослідив Віталій Миколайович Григор’єв – педагог, краєзнавець, публіцист, член Національних спілок журналістів (2007) та краєзнавців України (2012).

 Цитуюємо із його дослідження щодо Федора Чайки, прадіда Петра Ілліча Чайковського: «За переказами прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, походив з-під Кременчука, в ранзі омельницького козацького сотника брав участь у битві під Полтавою й помер від ран. Весною 1769 року, його син, студент Київської академії Петро Федорович Чайковський звернувся до імператриці Катерини ІІ з проханням про зарахування його учнем лікаря у Санкт-Петербургський госпіталь після закінчення вказаної академії, у якому зокрема писав: ”...Отец мой...находился в Миргородском Малороссейском полку сотни Омельницкой казаком...а я родился в селе Николаевке...” (Цетральний державний архів древніх актів,ф.344,оп.1,частина 1,кн.34,л.329).

 В опису слободи Миколаївки (с.Фрунзівка, а тепер Троїцьке Глобинського району), складеному під час генерального опису Лівобережної України в 1765-1769рр., прізвище Чайковського не зустрічається. Зате в ньому значиться Ганна Чайчиха – вдова померлого козака Федора Чайки. Опис двору і маєтності свідчить: ”Хата бездворная, сараев три. В ней живет вдова умершего захожого з города Омельнника, какого же он звания был неизвестно, Федора Чайки жена-Анна Чайчиха,50 лет, здорова…Дети ее Данило-25 лет, здоров, его жена Варвара-25 лет, здорова, сын его Яким, четырех лет, здоров.Петр, находится в Киеве, в училищах латинских,18 лет; Михайло-15 лет; Матвей-13 лет; Алексей-8 лет, здоровы”.Цей документ датований 1767 роком.(Цетральний історичний архів, України,ф.57,оп.1,д..443,л.62 об-63). Слобода Миколаївка (пізніше село) була заснована в 40-х роках ХVІІІ століття В.П.Капністом, батьком відомого поета Капніста і названа на честь його сина Миколи.В 1922 році село було переіменоване на Фрунзівку. Згідно закону про декомунізацю повернута стародавня назва Троїцьке. І це її син Петро Чайка в Київській академії став значитись Чайковським. Факт запису в казенних паперах Чайки Чайковським досить типовий в процесі утворення українських прізвищ у ХVІІІ столітті. По закінченню школи риторики Київської академії він вивчав медичну справу у Санкт-Петербурзькому госпіталі».

 На основі цих досліджень тепер ім’я Чайковського Петра Ілліча значиться в історії Глобинського району, в книзі Віталія Миколайовича «Роде наш прекрасний» (2007), у якій вміщено 138 біографій відомих земляків (з них 25 жителів міста).

 А тепер ще в одній книзі цього краєзнавця «Історія Глобинського району в біографічних нарисах». В ній за десять років невтомної роботи зібрані матеріали про 319 земляків Віталія Миколайовича (він родом із с. Землянки Глобинського району).

 Ну і ще деякі цікаві факти зв’язку Петра Ілліча Чайковського з Україною також із досліджень Віталій Миколайовича:

 «Ним були створені виключні по своїй яскравості, глибині і силі мелодичні образи, які живуть у свідомості мільйонів людей поряд з безсмертними образами світового мистецтва і літератури. Музика опери “Коваль Вакула” проникнута інтонаціями української народної пісні. В пізнішій редакції цієї опери - “Черевички” - Чайковський посилив і розвинув пісенно-мелодичну сторону, надав музичним характеристикам більшої рельєфності, цілісності і закінченості. Українська природа і музичний фольклор знайшли відображення у Першому фортепіанному концерті, який став популярним у всьому світі. Другу симфонію, написану в 1892 році часто називають “Українською”, так як в ній композитор використав українські народні мелодії (зокрема її фінал заснований на українській народній пісні “Журавель”). Очевидно в цьому свою роль зіграло генетичне коріння козака Чайки з колишньої Миколаївки, нинішньої Фрунзівки.

 В районому центрі Черкаської області Кам’янці, де протягом двадцяти років бував композитор у своєї молодшої сестри Олександри (вперше у 1865 році), яка була одружена з сином декабриста В.Л.Давидова Львом Васильовичем, є літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського. О.С.Пушкін приїздив до Раєвських – Давидових у Кам’янку у 1820-1822 роках.

 З 1864 Петро Ілліч майже щороку жив в Україні в маєтку Низах на Харківщині, а 1878 — 1885 в с. Кам'янці і Браїлові на Поділлі. Тут написані його твори на українські сюжети чи такі, в яких використано українські народні мелодії.

 1890 року Чайковський відвідав М. Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним з учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.

 В музеї Кам’янки є картина художника В.Забашти, на якій зображена зустріч П.І.Чайковського з М.В.Лисенком в Києві. Очевидно цих двох велетів об’єднувала не лише музика, а й любов до України. Бо П.І Чайковський писав: ”Я нашел в Каменке то ощущение мира в душе, которое тщетно искал в Москве и Петербурге”. Вони були майже ровесники (Лисенко молодший на два роки) і, як виявляється, одного, нашого українського козацького кореня».