пʼятниця, 5 березня 2021 р.

Я музику й поезію однаково люблю: Олександр Білаш

6 березня виповнюється 90 років з дня народження видатного українського композитора, поета та громадського діяча, Героя України, Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка та багатьох інших урядових нагород та відзнак Олександра Білаша.

Він народився в селищі Градизьк на Полтавщині у співучій селянській сім’ї, бо і мама – перша співачка на село, та й батько грав на гітарі і балалайці. Любов до музики, певно, народилась разом з малим Сашком, тож відчувши серйозний потяг сина до музики, батьки не стали на заваді його прагненням. 3-річним хлопцем взяв він до рук свого першого музичного інструмента (саморобну гармошку, зроблену місцевим майстром-музикою Антоном Гапоненком) і а тих пір вже не розлучався з гармошкою, а згодом а баяном, акордеоном, роялем.

Музичну освіту здобув тільки завдяки чіткій меті – життя пов’язати з музикою. Адже відразу після школи до Полтавського музичного училища його не прийняли, визнавши, що в нього немає слуху. Пізніше Олександр фахову освіту здобув у Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка по класу баяна, яке закінчив екстерном. А в 1951 році вступив до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського на композиторський факультет.

«Два кольори», «Ясени», «Впали роси на покоси», «Сніг на зеленому листі», «Журавка», «Ластівка» – знані пісенні «діти» Білаша. Адже практично всі його пісні торкають душу, наповнюють її теплом і щемним сумом, змушують зупинитися й заглибитись у себе.

Коло музичних інтересів Білаша досить широке, це не лише пісні, яких у творчому доробку композитора понад 400, це і музика до кінофільмів, спектаклів, 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий.

Працівники бібліотеки-філіалу № 7 також пропонують згадати і про поетичну творчість земляка, адже вийшло 10 його поетичних збірок, зокрема: «Мелодія», «Шурась», «Помилуй і прости», «Мамине крило», «Ластів’яні ноти» та інші.

«Злились в мені мелодія і слово воєдино,

Як батька-матері любов в дитині,

Як два однакових крила,

Що піднімають в небеса орла», – так про свою любов і до музики, і до поезії говорить Олександр Іванович. Отже, поезія для нього не принагідна забаганка, не хобі, а справа серйозна, обов’язок серця.

Борис Олійник так охарактеризував поезію Білаша: «Його вірші не придаток до музики, а самостійні художні твори, котрі мають свою музику – музику слова. У них – все те, що на серце лягло, і те, що можна сказати лише словом».

Немає коментарів:

Дописати коментар