середа, 17 березня 2021 р.

Все життя Емма Андієвська живе тільки для України

Поетеса, письменниця, художниця Емма Андієвська надзвичайна українка, яка більшу частину свого життя прожила не в Україні. Але з гордістю заявляє: «Знаєте, я ще в дитинстві знала, що навіть якщо буду одна-єдина українка у всьому світі, але хотітиму по-справжньому, то вона буде. Україна буде. Все! Я все життя тільки й жила для України. Я все життя тільки українською мовою пишу. Тільки! А я могла б писати, якщо б хотіла, кількома іншими мовами».

Народилася Емма Андієвська в Донецьку. До п'яти з половиною років знала тільки російську мову. Мама не говорила з нею українською, хоча в її роду п'ять генерацій запорозьких козаків. Емма вперше почула мамину мову у Вишгороді, куди переїхали з Донбасу.

Початок війни застав родину Андієвської у Києві, тоді ж загинув батько письменниці — його було безпідставно розстріляно радянською владою. У 1943 році діти з матір'ю змушені були виїхати до Німеччини. 

Живучи в англійській окупаційній зоні Берліна, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам'ять, багато читала, але була дуже хворобливою. Тут вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині із здоров'ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта і після цього вісім років ходила в корсеті.

У 1957 році вона закінчила Український вільний університет (Мюнхен) за спеціальностями «філософія» та «філологія». У 1962 році Емма Андієвська отримала громадянство США, а потім знову повернулася до Німеччини.

Пропрацювавши фрілансером на радіо «Свобода» з 1959 по 1963 роки, Емма Андієвська лишалася штатним працівником радіо до 1995 року. За цей час вона працювала диктором, сценаристом, режисером і редактором українського відділення радіо «Свобода». Працюючи на радіо, Андієвська не мала багато часу на власну творчість. Нині вона видала десятки збірок поезій, оповідань та казок, три романи.

Тричі була номінована на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. В 2018 році Андієвській її присудили за збірки «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» та «Щодення: перископи», завдяки зусиллям багатьох надзвичайних людей, які за неї боролися.

Працівники бібліотеки-філіалу № 7 хочуть ще підкреслити, що Емма Андієвська талановита і неймовірно працелюбна художниця, хоч ніколи не отримувала формальної мистецької освіти. Вона малює з шести років, а талант до малярства успадкувала від мами.

Її порівнюють із Салвадором Далі, Марією Приймаченко, але вона підкреслює свою індивідуальність, характеризуючи себе як візіонера і стверджуючи, що її картини бачаться їй намальованими в цілому і їй залишається лише перенести їх на полотно.

Немає коментарів:

Дописати коментар