вівторок, 30 березня 2021 р.

Чому варто читати книжки: поради сучасного філософа

В крайньому номері журналу «Країна» (№12), який нещодавно отримала наша бібліотека, на першій сторінці вміщена стаття під назвою «Чому варто читати книжки». Такі публікації для бібліотекаря – бальзам на душу. До речі, слід відмітити, що в кожному номері цього журналу завжди є цікавий матеріал не тільки про різноманітні події, але і про письменників.

Своїми роздумами ділиться філософ Володимир Єрмоленко. Філософи – розумні люди, тому варто прислухатися до їх порад. А ми, в свою чергу, хочемо коротко поділитися ними, бо вони нескладні, але переконливі. 

А щоб детальніше познайомитися з цією статтею та іншими, не менш цікавими, рекомендуємо читати журнал «Країна», який користується попитом серед постійних користувачів бібліотеки.

«Книжки дають занурення. Це емоційний та інтелектуальний дайвінг. Там, на глибині, – нові світи».

«Хороша художня література дає занурення в людей, яких ти, можливо, ніколи в житті не зустрінеш. В емоції, які можуть подарувати тільки вони».

«Книжки дають довгі думки. Довгі емоції. Довгі історії. Вони дарують те, що триває. Що не стирається наступним повідомленням».

«Книжки створюють простір для фантазії. Ти маєш уявити цих героїв. Додумати цю думку до кінця. Книжка не дає тобі готового образу – як, наприклад кіно. Вона – тільки натяк. Своє внутрішнє кіно маєш створити сам».

«Я ніколи не оцінюю книжки за критерієм «не можна відірватися». Я ніколи не вживаю щодо книжки слів «зайшла» чи «не зайшла». Бо, якщо «не можна відірватися», значить – наступного дня забудеш. Бо, якщо «добре зайшла», значить – так само «добре вийде».

«Хтось мені якось сказав: «Ось класна книжка, прочитав – і забув». Але я не люблю книжок, що не залишають слідів».

«Хтось говорив: «Інколи читаєш/дивишся для того, щоб убити час». Але в мене не так багато часу, щоб його вбивати».

«Порівняйте книжку з алкоголем. Зрілість ставлення до напоїв – коли ти вже не оцінюєш їх тільки за смаком. Смак – категорія поверхова. Значно важливішою є інша – резонанс. Резонанс, що його напій залишає у твоєму тілі. Його вплив на тебе. Його дія, взаємодія з твоїм мозком, думками, сумом, сміхом. Що таке резонанс? Це життя звуку після контакту. Життя звуку після звуку. Це те, що звук робить з тілами навколо, – вібрація струни, що передається дереву, повітрю, залізу, міді, людському тілу.

У книжках цінуєш саме це – сліди, які воно залишає в тобі. Сліди, шрами, порізи, тату, наскельні малюнки. Його резонанс, його життя після контакту. Наскільки вібруватимуть твій мозок, твоє серце, твоя душа через день, рік, десятиліття, після того як ти цю книжку прочитав? Буває так, що читаєш книжку, ніби смачненько все, ніби захоплює, але… Коли все закінчується, то хочеться спати, а наступного дня болить голова».

«Книжки важливі не тільки тим, що розповідають історію, а й тим, що поселяють в іншому світі. Або поселяють у світі по-іншому».

«Книжки – це спосіб щось прожити, а не щось стерти. Спосіб щось запам'ятати, а не щось забути».

«Читаючи книжки, ти погоджуєшся жити за якихось інших умов, інтелектуальних та емоційних, – у незвичному для тебе кліматі. Просто дістаєш шанс пожити десь іще – там, де ти ніколи не жив і ніколи не житимеш.

Тому варто читати книжки. Це один із найкращих способів подорожувати людськими душами. Прожити більшу кількість життів, ніж одне. Можливо, це теж форма зачепитися за безсмертя».

Немає коментарів:

Дописати коментар