Перуанський письменник Маріо Варгас Льйоса зазнав поразки у політиці, але завжди є успішним у літературі

28 березня виповнюється 85 років від дня народження перуанського прозаїка, драматурга, есеїста, філософа, публіциста, політичного і громадського діяча Хорхе Маріо Педро Варгаса Льйоси. Він написав понад 30 романів, есе та театральних п‘єс. Всесвітню славу йому принесли твори «Місто і собаки», «Зелений будинок», «Тітонька Хулія та писака», «Війна кінця світу» та інші.

У 1995 році він був удостоєний премії Сервантеса, що присуджується найвидатнішим літераторам іспаномовного світу, а в 2010 році став лауреатом Нобелівської премії за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки». Хоча Маріо Варгас Льйоса говорив: «Письменник, який захищає капіталізм і критикує режим на Кубі? Я був упевнений, що Нобеля мені не бачити».

Він перший лауреат Нобелівської премії з літератури із Південної Америки з часу її присудження колумбійському письменнику Ґабріелю Ґарсіа Маркесу у 1982 році. До речі, їх пов'язували складні творчі стосунки. Шляхи Льйоса й Маркеса розійшлися після того, як Маркес явно почав підтримувати уряд Фіделя Кастро, противником якого був перуанський класик. Запам'ятався і ляпас, який він 1976 року дав Маркесу. Тільки в 2007 році намітилось перше потепління в їх відносинах, коли Льйоса надав новому виданню «Сто років самотності» Маркеса написану передмову.

Маріо Варгас Льйоса на початку 90-х років спробував реалізувати себе в політиці, коли життя в Перу було обплетене корупцією, мафіозними кланами, соціальною несправедливістю, воно потопало в кричущій бідності і небачених злиднях. На жаль, місія перуанського Джорджа Вашинґтона йому не дісталася, а натомість він став членом Іспанської королівської академії і присвятив себе літературі. Саме тут він ніколи не зазнавав поразок.

Уже перший роман «Місто і пси» (1963) заклав основи майбутньої грандіозної популярності Льйоси в середовищі молодих інтелектуалів з обох боків Атлантики. Заснований на реальних враженнях письменника від навчання у військовій академії, роман став культовою книгою для молодіжної читацької аудиторії. Він спричинив у Лімі скандал, після чого книгу було спалено на плацу Леонсіо Прадо, продовживши цим історію спалювання книг, які зазіхнули на суспільну мораль. Але це тільки посилило популярність роману. Адже роман цей зазіхнув не стільки на мораль, скільки на перуанську армію, показавши, які безчинства дідівщини в ній існують. Кілька генералів навіть звинуватили Маріо Варгаса Льйосу у виконанні політичного замовлення з боку еквадорських емігрантів.

Працівники бібліотеки-філіалу № 7 пропонують цитати перуанського письменника про літературу, книгу, письменницьку діяльність, які представлені у вигляді презентації.