Вони створили літературні шедеври

За визначенням Вікіпедії «Письменник, письменниця — у широкому розумінні — кожна людина, яка пише твори (не обов'язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. У вузькому розумінні – це автор художніх творів, особа, для якої літературна діяльність є професією. Синонімами до слова письменник є літератор, майстер слова, працівник пера».

Саме сьогодні у працівників пера, хоча за теперішніми стандартами за перо уже ніхто і не торкається, і не згадує, професійне свято. Це раніше текстові твори дійсно писалися «від руки». У XX столітті у зв'язку з розвитком науки й техніки умови письменницької праці змінилися, проте, не зважаючи на те, що більшість письменників і письменниць перейшли на набір текстів на друкарській машинці, а потім і на комп'ютері, слово зберегло своє значення.

Щодо свята, тобто Всесвітнього дня письменника (повна назва — Всесвітній день миру для письменника), то 12–18 січня 1986 року на 48-му за рахунком міжнародному конгресі учасники ПЕН-клубу прийняли рішення оголосити цим днем саме 3 березня. У деяких країнах це свято називається просто День письменника і є приводом для вшанування літературних діячів, які проявили себе.

В 2012 році за підтримки голови фонду «Нові традиції» Сергія Бондарчука українська письменниця Лариса Ніцой ініціювала щорічне святкування Всесвітнього дня письменника і в Україні.

До письменництва творчі люди приходять різними шляхами. У давні часи мистецтво володіння словом вважалося таємним даром, яким нагороджували боги лише своїх обранців. Люди, які відчували в собі «божественний дар», ставали пророками, апостолами, вчителями людського життя.

День, коли народжується слово, мабуть, найщасливіший у житті письменника. Його складно встановити за календарем, і мало кому щастить відтворити обставини, за яких це відбулося. Проте подія ця надзвичайна.

Уявлення про творчий процес невіддільне від поняття натхнення. Творчість без натхнення навряд чи може бути повноцінною. Роздуми над натхненням як невід'ємним елементом художньої творчості почалися давно. Є багато думок про натхнення, як про якийсь незвичайний стан, що охоплює митця.

Ось як про своє творче натхнення писала Леся Українка:

І люблю так, і серце щастям б'ється

Думки цвітуть, мов золоті квіти.

І хтось немов схиляється до мене

І промовляє чарівні слова,

І полум'я займається від слів тих,

І блискавицею освічує думки.

Поезія, проза входять в душу, і вже ніщо не може зупинити людину, яка обрала нелегкий шлях творчості. Раніш за все покликання приходить до поетів, що цілком зрозуміло. Поезія відкривається в ту пору, коли почуття є найсвіжішими, коли світ здається чудовою казкою. Інша річ – проза. Вона потребує зрілості, мудрості, досвіду, довгого навчання мистецтву писаного слова. Тому поети часто виявляють себе дуже рано, а от до прози письменник приходить у розквіті життя, оволодівши всіма літературними засобами.

Кожний письменник творить по-своєму.

Є різниця між письменником, якого на творчість надихнула ідея, і письменником, для якого література – це покликання, що керується таємничим інстинктом. Перший зазвичай полишає літературу, щойно виконає свою місію, для другого без письменництва неможливе саме життя.

Вони віддають йому певні години дня чи ночі, дотримуючись латинського девізу «Жодного дня без рядка». Такі письменники пишуть щодня визначену ними кількість слів і працюють з точністю службовців.

Петрарка написав «я скінчу писати, коли перестану жити». Гете зізнався, що за все життя мав лише кілька вільних тижнів, інший час – праця і ще раз праця. Фантастичну працездатність мали письменники Лопе де Вега, Бальзак, Золя, Сіменон.

Години напруженої творчості приносять чуття нестримної втіхи, коли, нарешті, закінчено главу, абзац та хоча б одне-єдине речення чи знайдено слушний епітет, порівняння, метафору, коли завдяки довгій і кропіткій роботі з'явився той образ, про який письменник розмірковував безсонними ночами. Це щастя можна порівняти з радістю гірських підкорювачів, які після важкого підйому останнім зусиллям підіймаються на омріяну вершину.

Взагалі-то слово письменника – величезна подія. Увічнене в письмі, воно знаходить владу над думкою і мріями людей і є поки що найміцнішим матеріалом людства.

Тож побажаємо нашим письменникам благословень, щасливих хвилин творчості, витримки, щоб завдяки їхній праці ми мали змогу насолоджуватись прекрасними творами!

На абонементі до цього дня для користувачів організована книжкова виставка «Вони створили літературні шедеври», яка знайомить з творами світової та української літератури. Їх надбання приєднані до величного літературного пантеону. Хоча це наш вибір, який можна змінювати кожен день і кожен для себе може підбирати шедеври на свій смак.