вівторок, 9 березня 2021 р.

Музика і поезія Олександра Білаша

7 березня в читальному залі бібліотеки-філіалу № 7 на вечорі «Я музику й поезію однаково люблю» говорили про життєвий і творчий шлях Олександра Івановича Білаша, якому 6 березня мало б виповнитись 90 років.

Те, що він талановитий композитор – це ні в кого не викликає сумніву. Згадували, як пісня «Впали роси на покоси» принесла перше визнання, а пісня «Два кольори» стала візитівкою на музичний олімп. Слухали не менш його знамениті пісні «Журавка», «Сину, качки летять», «Ясени», «Сніг на зеленому листі», «Ластівка».

А ще відкривали для себе Білаша як поета, адже як він писав:

Злились в мені мелодія і слово воєдино,

Як батька-матері любов в дитині,

Як два однакових крила,

Що піднімають в небеса орла.

9 поетичних збірок – це також надбання Олександра Івановича. Неймовірно цікаво було дізнаватися його біографію з ліричної поеми «Шурась», написаної з тонким гумором.

Олена Іванівна Цубер, нині полтавка, родом із Києва і свого часу знала Олександра Івановича, бо проживала по сусідству в одному будинку. Вона поділилася теплими спогадами про нього, його дружину та родину.

Валентин Іванович Посухов розповів про любов Білаша до своєї малої батьківщини – Градижська, гори Пивихи, тісні зв’язки з земляками. Зокрема із В. Котляром було написано 2 оперети, музика до драматичних вистав.

У Олександра Білаша не було образи на те, що саме в Полтавське музичне училище він не був прийнятий «через відсутність музичного слуху».

Немає коментарів:

Дописати коментар