Роман Генріха Манна прославив Марлен Дітріх

27 березня виповнюється 150 років від дня народження Генріха Манна (1871—1950), німецького письменника, старшого брата письменника Томаса Манна.

Генріх і Томас Манни

Їхня сім'я була заможною, тому дитячі роки майбутнього письменника не були затьмарені жодними тривогами і турботами, він здобув освіту в гімназії.

Вже перші життєві його кроки були пов’язані з книгою – в Дрездені він деякий час займається книжковою торгівлею, у Берліні працює у видавництві та вчиться у Берлінському університеті Фрідріха Вільгельма.

Але з гімназійних років його приваблювала літературна нива, зокрема жанр політичної сатири. І своєї мети він досяг, бо увійшов в історію німецької та світової літератури передусім як гострий сатирик та автор історичних романів.

Мабуть, у кожній бібліотеці можна віднайти його роман «Вірнопідданий», який вважається однією із найкращих книг Генріха Манна, історичну дилогію про короля Генріха IV («Молоді роки короля Генріха IV» та «Літа зрілості короля Генріха IV»). Але Генріх Манн є автором не лише таких широко відомих творів, як «Бідні», «Голова», «Богині, або Три романи герцогині Ассі», але й великої кількості гостро публіцистичних статей та книг, спрямованих проти війни і фашизму, на захист демократії, миру, людини.

Працівники бібліотеки-філіалу №7 хочуть розповісти, що початком його літературної слави став роман «Професор Гнус, або Кінець одного тирана» (1905).

Його герой – викладач гімназії, справжній шкільний тиран. Це тип учителя, який весь свій запал скеровує на виховання «вірнопідданих» для кайзера, не терплячи ані найменшого прояву вільнодумства. Прототипами деяких персонажів, що їх карикатурно змальовує письменник у романі, були мешканці його рідного міста Любека. Коли роман вийшов у світ, то в Любеку його намагалися заборонити, замовчувати, оскільки ж це не вдалося – нищівно критикували. Очевидно, що чимало з пережитого самим автором під час навчання у гімназії, було автентичним матеріалом, на якому побудований роман.

Що цікаво, цей роман прославив не тільки Генріха Манна, але й звукове кіно і одну із видатних акторок Марлен Дітріх.

Марлен Дітріх

Це сталося у 1930 році, коли з'явилася екранізація роману режисером Джозефом фон Штернбергом з назвою «Блакитний ангел». 

Афіша до фільму "Блакитний ангел"

У фільмі Штернберг уперше представив світу Марлен Дітріх в головній ролі, розпочалася її блискуча кар'єра в кіно в ролі фатальної спокусниці. І, хоча, чуттєвість її героїні викликала безліч двояких випадів, але у результаті обидва фільми «Блакитний ангел» (зняті німецькою і англійською мовами) і нині вважаються класикою.

Кадр з фільму "Блакитний ангел"

Фільм був заборонений в нацистській Німеччині в 1933 році, як і всі твори Генріха Манна. Проте, відомо, що Гітлер часто переглядав цей фільм у своєму приватному кінозалі і був сильно засмучений, коли Дітріх перейшла Рейн у формі американської армії.