Уже відомі імена цьогорічних лауреатів Пулітцерівської премії

      Пулітцерівська премія (Pulitzer Prize) — одна з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики і театру в США, заснована американським журналістом і видавцем угорського походження Джо́зефом Пу́літцером. У 1904 році Пулітцер склав заповіт, в якому жертвував два мільйони доларів Колумбійському університету в Нью-Йорку. Медіа-магнат бажав, щоб три чверті фонду пішли на створення вищої Школи журналістики, а решта — на створення премії для визначних американських журналістів.

У своєму заповіті Пулітцер просив щорічно давати чотири нагороди з журналістики, чотири з літератури і одну в галузі освіти. На його бажання окремі премії вручалися за найкращий роман, драму, книгу з історії Сполучених Штатів і біографію.

У жовтні 1911 року Джозеф Пулітцер помер. Через рік після смерті Пулітцера була заснована Колумбійська Школа журналістики, а в 1917 році заснована премія, названа Пулітцерівською.

З 1917 року премія вручається щорічно в перший понеділок травня опікунами Колумбійського університету в Нью-Йорку.

Першим її лауреатом став американський журналіст Герберт Баярд Своп за серію матеріалів «З середини Німецької імперії», опублікованої в «Нью-Йорк ворлд» у жовтні 1916 року.

Спадкоємці точно виконали волю Пулітцера, який зволив сформувати наглядову раду з видавців газет, президента Колумбійського університету, вчених та «інших поважних людей, які не є ані журналістами, ані редакторами».

З 1917 року наглядова рада не раз користувалася правом, закріпленим у заповіті Пулітцера, збільшувати кількість нагород. У 1922 році з'явився приз за найкращу карикатуру. У 1942 році до нього додалася нагорода за найвидатнішу фотографію (пізніше ця номінація була розділена на дві — на новинну фотографію і художню).

Золота медаль Пулітцерівської премії

З 2006 року автори і видання, що претендують на премію зможуть представляти на розгляд журі не тільки публікації в друкованих ЗМІ, але й роботи, опубліковані в інтернет-виданнях.

Отже, уже оголошені цьогорічні лауреати Пулітцерівської премії .

У номінації Fiction (Художня література) премію отримав Колсон Вайтхед за книжку «The Nickel Boys» («Хлопці з Нікелевої академії»), яка заснована на реальній історії про знущання над учнями у флоридській реформаторській школі.

У номінації "General Nonfiction"(Нон-фікшн) перемогу здобули два автори: Анна Боєр за книжку «The Undying» («Безсмертний»), що розповідає про вплив капіталізму на лікування раку в США, а також Грег Грандім за "The End of the Myth» («Кінець міфу») – книжку, яка випробовує американський міф постійної експансії та зростання.

У номінації Poetry (Поезія) нагорода відійшла до Джеріки Браун – авторки збірки «The Tradition» («Традиція»).

У номінації Biography (Біографічна книжка) перемогу присудили Бенжаміну Мосеру за книжку «Sontag: Her Life and Work» («Зонтаг: Її життя та робота») – біографічне видання про життя і творчість письменниці Сьюзен Зонтаг.

У номінації History (Історична книжка) найкращою визнали книжку Калеба МакДеніела «Sweet Taste of Liberty» («Солодкий смак свободи»), яка розповідає про життя рабині 19-го століття.

У номінації International Reporting (Міжнародний репортаж) нагороду отримала редакція The New York Times за серію матеріалів про втручання Росії у політику інших країн, у тому числі й України.

Несподіванкою цього року стало те, що в номінації «За видатний музичний твір» премія дісталась хіп-хоп-виконавцю, фаворитами якої довгий час вважалися опери або оркестрові, хорові та камерні твори. 30-річний Ламар став першим репером в історії, який отримав Пулітцерівську премію.

А ознайомитися з повним переліком переможців можна на офіційному сайті премії https://www.pulitzer.org/pulitzer-news.