Головну
героїню твору звали Тасіта. Латиною —
«німа». Доля наче пошуткувала, прирікши її бути непочутою у її щоденному крику… Колись старанна школярка і талановита художниця, вона зазнала нищівної поразки.
Це був лише мистецький конкурс, але хіба життя — не той самій конкурс?.. Тася
здалася ще до боротьби... Секс, алкоголь, безкінечні цигарки, досить умовні
друзі-неформали… І два невдалих романи: до нього, і до неї… Вже перебуваючи на
самій межі, Тася зустріне вуличного музиканта Жара. Мудрий, терплячий, він
чомусь узяв її під свою опіку. Це була чесна домовленість. А коли їй прийде
край, дівчина зрозуміє: тягти своє життя з темного підвалу до сонця вона мусить
сама. Бо там на неї чекають.
Адже є люди,
які з’являються в нашому житті в потрібний момент, але такими ж людьми можемо стати для когось і ми
самі.
Хороша книга молодої письменниці, що
примушує згадувати, думати, змінювати...
«Ніхто не народжується просто так. Усі
приходять у цей світ для чогось. Щоб світ розвивався так, як задумано кимось
вищим. Саме тому у світі існує місце для кожного».
«Знаєш чим
вимірюється людська сила? – Вона вимірюється рішучістю. Поривом, який визначає,
на що ти здатен. Що можемо витерпіти й проігнорувати. Це і є твоя внутрішня
сила».
Немає коментарів:
Дописати коментар