Унікальний музей однієї книги

      «Без минулого немає майбутнього» – афоризм, який знає кожен, але з ним може бути багато асоціацій і у кожного вони будуть різні. Нею може буди і сьогоднішня подія – Міжнародний день музеїв. Бо музеї – це ті заклади, які зберігають минуле для нинішніх і майбутніх поколінь. В цей день хочеться згадати Черкащину –  край, де народився і похований Тарас Шевченко і де є цілий ряд музейних закладів, які свято бережуть пам'ять про Кобзаря.

Зокрема, літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка в селі Шевченковому (колишній Кирилівці) Звенигородського району, складова частина історико-культурного заповідника «Батьківщина Шевченка», до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в Моринцях, Вільшані, Будищі, де минуло дитинство Тараса. 

        У Моринцях на відтвореному подвір’ї із садом та клунею біліє хата діда Шевченка та чумацька хата-музей, у якій і народився поет. 

      У Будищі (одному з трьох сіл дитинства Кобзаря, які об’єднав Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка») добре зберігся маєток пана Енгельгардта, в якого служив Тарас. А ще — три тисячолітні дуби, в одному з яких він ховав свої перші малюнки.

 Буваючи на Черкащині, не можна не відвідати Шевченківський національний заповідник у Каневі на Чернечій горі.

 А ще є в Черкасах унікальний музей, єдиний у світі. Музей однієї книги – «Кобзаря» Тараса Шевченка, де  найповніше висвітлена історія написання, видання, цензурування книги, прослідковано еволюцію ілюстрування шевченківських поезій, переклади його творів іноземними мовами.

19 травня 1989 року, коли відзначалось 175 років із дня народження великого Поета і Художника  в рамках літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій»,  цей музей уперше відчинив свої двері для відвідувачів.

 Музей «Кобзаря» було відкрито в будинку, в якому поет з 18 по 22 липня 1859 р. жив у сім’ї Цибульських у Черкасах.

      Біля витоків ідеї та створення музею стояла Ольга Шарапа – прапраправнучка Тараса Шевченка по братові Микиті. Цей заклад вона очолює від часу його заснування.

Структурно експозиція музею поділена на такі розділи: прижиттєві та посмертні видання творів Т.Г. Шевченка до 1917 року; радянська шевченкіана; «Кобзарі», видані в незалежній Україні; переклади. Окремий зал присвячений перебуванню поета в Черкасах.

 Також в експозиції представлено чимало інших коштовних і не менш рідкісних видань творів Шевченка – багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених на інші мови, дуже цікаві видання 1920-х років (ці «Кобзарі» друкувалися на газетному папері, тому дуже зачитані). Крім того, у фондах музею зберігається велика колекція шевченківських листівок, значків, медалей, плакатів та іншої атрибутики на шевченківську тематику.

 Музей «Кобзаря» заснував власний номерний почесний знак «За благодійність», виготовлений зі срібла та емалі з позолотою, яким нагороджуються спонсори за вагомий внесок у розвиток української культури, розбудову музейної справи, примноження й збереження раритетів музею «Кобзаря» Тараса Шевченка.