В Україні щорічно 20
травня відзначається День банківських працівників. Зараз, мабуть, немає жодної
людини, яка не користується послугами банку.
Банки…ну Ви знаєте, які
вони. Але цей банк особливий, він…один із героїв книги.
«Жив собі Банк. Жив не
тужив. Особливого клопоту не мав, бо поталанило йому народитися у великій
міжнародній сім’ї закордонного інвестора та депутата Верховної Ради, який
згодом став олігархом, чи навпаки – неважливо, бо довести…неможливо. Жив у
країні, в якій банкам живеться не так вже й легко, якщо з батьками не склалося.
Тут ні іноземний капітал, ні корпоративні клієнти не допоможуть. Що вже казати
про бідолах без солідного статутного фонду, серйозних пасивів і значних
активів. Моєму героєві пощастило. При народженні тато депутат подарував йому
металургійний завод-гігант, а тато інвестор – валютний резерв» .
«Як і годиться за всі
операції банк брав гроші. Гроші – сенс життя банку, його плоть і кров».
«Гроші потрібні усім.
Для декого вони – засіб існування, для декого мета, для декого сенс. Є й такі,
кого збуджує сам процес отримання грошей – мисливці, ті для кого здобич. Банк
же – заповідник, в якому полювання хоч і заборонене, але дуже спокусливе».
Ось такі коротенькі
історії про життя-буття банку проходять канвою через весь роман Вікторії
Горбунової «Надра банку».
Тож, зайдіть в стихію
банку в різних його проявах разом з романом Вікторії Горбунової.
Немає коментарів:
Дописати коментар