понеділок, 5 квітня 2021 р.

Тема кохання присутня в усіх творах Анатолія Шияна

5 квітня виповнюється 115 років від дня народження українського письменника, драматурга Анатолія Івановича Шияна. Він народився в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра. Заняття малярством було успадкованим їхнім родом ще від діда-прадіда, малярували батько та його брати. Тому Анатолій з дитинства мав шанобливе ставлення до краси, вмів по-своєму бачити і розуміти її. А в майбутньому він став відтворювати для інших мальовничі краєвиди Борисівки, привілля навколишніх степів, задумливий ліс у своїх творах.

Молодий Шиян спершу віддав перевагу лісництву і вступив до Київського лісотехнічного інституту. Але вже в студентські роки літературне покликання настійно захоплює його і юнак активно включається в літературне життя. Він входить до київської групи «Молодняк», запально відстоює їхні позиції в гарячих творчих дискусіях того часу, робить перші спроби писати.

В квітні 1928 році друкується перше оповідання «Лісокради» в журналі «Молодий більшовик». А протягом 1930 – 1932 років побачило світ шість оригінальних збірок нарисів, оповідань, повістей. У 1934 році письменник закінчує свій перший роман «Магістраль». Тобто у 30-ті роки Анатолій Шиян повноправно вписує своє ім'я в ряд майстрів українського слова.

В 1936 році вийшов роман «Гроза», число видань якого перевершило два з половиною десятки. Готуючи роман до одного з численних перевидань, письменник у 1954 році здійснює нову редакцію його тексту, зробивши суттєві виправлення та уточнення. За мотивами роману в 1959 році було знято фільм «Гроза над полями», сценарій до якого написав сам автор.

Притаманне письменникові вміння віднайти яскраву художню деталь, колоритно подати ту чи іншу картинку живої дійсності, глибока повага та увага до багатющого арсеналу фольклорної поетики, особливо пісенної, проявились в кращій з повістей А. Шияна — «Мар'яна» (1953).

Тема кохання присутня в усіх творах письменника: в одних навколо неї організовано сюжет, в інших вона є лише елементом художнього простору. Він розглядає її у нерозривному зв’язку з ментальною рисою українців та особливостями національного характеру. Використовуючи колосальний досвід у характеротворенні та психологізації персонажів, Анатолій Шиян із великою цікавістю та майстерністю зображує багатогранну природу кохання.

Через образи шевця Клима Раздорина та пралі Юльки він розкриває проблему нерозділеного кохання у романі «Магістраль».

Забороненим колективною думкою є кохання, зображене в оповіданні «Любов» – циганка Оксана переступає через вікові звичаї в ім’я кохання. Вона змогла протистояти ватажкові циганського табору Ярошу не лише морально, а й фізично. Ромські закони та традиції циган стають перепоною на шляху кохання циганки Оксани та Якуба, котрий не живе за традиціями циганської культури, їхня поведінка не відповідає традиційним моральним устоям.

Тема жертовного кохання представлена двоїсто й розкрита автором в образах партизанки Дуні Ярмоленко («Хуртовина») та селянської дівчини Мар’яни («Мар’яна»). Неегоїстичне, безкорисне за своєю суттю почуття принесене в жертву вищим ідеалам – благополуччю коханої людини, бо Мар’яна приймає смерть замість коханого Максима та народній боротьбі проти загарбників, адже Дуня Ярмоленко гине від рук нацистів. Кохання обривається разом із життям героїнь, однак здобуває безсмертя у серцях коханих та в народній пам’яті.

Найповніше письменником виписана тема перетворюючого кохання. Класичним у її розкритті для Анатолія Шияна можна вважати присвячений подіям Другої світової війни роман-трилогію «Хуртовина» та його героїв – Івана Крутояра й Тетяну Туркан. У їхніх образах автор образив почуття, здатні змінити людину, й натхненних коханням людей, які здатні змінити світ. Автор охоплює колосальний проміжок часу (майже два десятиліття) й використовує його як тло, на якому розгортаються почуття героїв – від їхнього зародження ще у дитячому віці, до їхнього зростання й укріплення та гартування у роки війни.

Не дивлячись на тенденцію замовчування теми кохання у літературі тоталітарної епохи, письменник Анатолій Шиян як майстерний психолог не міг ігнорувати таку важливу сферу особистого. Навіть уже в ранніх його творах тема кохання яскраво простежується, а національно заглиблена тема любові домінує над загально радянською темою братньої любові та любовно-побутової.

Немає коментарів:

Дописати коментар