На честь її яскраве сонце промінням небо вишиває

25 квітня виповнюється 110 років з дня народження Віри Сергіївни Роїк.

Майже за сто років свого життя вона удостоєна чималою кількістю звань і нагород: Герой України, заслужений майстер народної творчості України, заслужений художник Автономної Республіки Крим, член Національної спілки художників України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, почесний член Товариства вчених Криму і Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, почесний громадянин м. Кобеляки, м. Лубни Полтавської області та м. Сімферополя, лауреат Асоціації національних товариств і общин народів Криму та Республіканського фонду культури, лауреат премії Автономної Республіки Крим, лауреат премії В. Г. Короленка, Опанаса Сластьона, кавалер ордена Княгині Ольги, міжнародного ордена Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі», церковного ордена Святої великомучениці Варвари. Віра Сергіївна нагороджена золотими медалями ювілейних республіканських виставок 1967-1972 років, медалями «За доблесну працю», «Богдан Хмельницький», «Будівничий України», «Мистецький Олімп України», багатьма дипломами, почесними грамотами, подяками та іншими відзнаками.

Справою, суттю її життя стало вишивання, вона володіла 300 видами технік вишивання народів світу. Вишивати почала з раннього дитинства, навчила її мати, подарувавши згодом свій наперсток із кавказького срібла. Саме вишивки допомогли вижити їй з маленьким сином і старенькою матір’ю під час війни та окупації. Адже у перші місяці лихоліття вона потрапила під бомбардування, отримала контузію і важкі переломи кісток. Майже два роки була прикута до ліжка, але виміняні на хліб та інші продукти вишивки саме і врятували її та родину від голодної смерті.       

У 1952 році за порадою лікарів вона переїхала до Криму і саме тут її талант художниці і педагога розкрився в повній мірі. За визнанням мистецтвознавців, Віра Роїк створила справжню кримську школу української вишивки. Її роботи прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу. Майстриня брала участь у понад 200 колективних виставках і майже півтори сотні персональних. Виставкову діяльність вона продовжувала ледь не до останніх днів свого життя, сама їздила зі своїми творами всією Україною і за кордон.

До речі, окрім згаданого воєнного періоду, Віра Сергіївна ніколи більше не продавала свої роботи, хоча гроші, причому чималі, їй пропонували постійно. Але щоразу вона принципово відмовлялася. Лише дарувала чи передавала в музеї. Мовляв, це має стати надбанням усіх.

Славну землячку шанують і пам’ятають на Полтавщині. 22 квітня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся культурно-мистецький захід, присвячений 110-й річниці від дня народження відомої вишивальниці, на якому було проведено спецпогашення філателістичного бюлетеня «Віра Роїк. 1911-2010». На іменних конвертах тиражем 50 тисяч зображене панно «Свято врожаю» зі словами славетної землячки: «Я щаслива, що моя маленька, така тоненька, із золотим вушком голочка прикрасила цей світ».

Цікаві моменти життєвого та творчого шляху славної землячки працівники бібліотеки-філіалу №7 представили у презентації «На честь її яскраве сонце промінням небо вишиває».