«Підводну Одіссею команди Кусто»
та інші його серіали дивилися мільйони телеглядачів в усьому світі, оскільки
фільми про походи команди Кусто транслювали всі провідні телеканали світу.
Мільйони хлопчаків і дівчаток із захопленням стежили за його підводною одіссеєю,
заражаючись пристрастю до досліджень морських глибин. Ця людина, дійсно, зробила
неоціненний вклад не тільки в науку, але й у її популяризацію.
Розроблені ним методи пізнання
океану служать не лише задоволенню природної людської цікавості, але й
серйозним інтересам науки. Поле діяльності команди Кусто воістину не знало меж. «Він – це і є океан» – так говорять про Жака-Іва Кусто.
Що знаємо ми про
нього? Які перипетії життя заставили його – артилерійського офіцера одного з кораблів
військово-морського флоту суттєво змінити своє життя і стати «людиною-рибою»,
«іхтиандром»? Капітан планети... Це прізвисько він отримав вже в зрілому віці.
Хоча здається, що планетарний шлях його долі був визначений ще в дитинстві.
Щоб зрозуміти це, запрошуємо
дізнатися про цікаві повороти його життя та долі.
Юний Жак–Ів хотів стати
льотчиком. Однак, коли йому було 26 років, Кусто потрапив у автокатастрофу:
численні переломи, пробиті легені, паралізовані руки... Про кар’єру лейтенанта
військово–морської авіації довелося забути. Кусто щоденно став плавати у
Середземному морі для відновлення здоров’я. У Тулоні, куди після аварії
переїхав Кусто, він познайомився з Філіппом Тайе, великим любителем моря. Саме
Філіпп прищепив Кусто пристрасть до пірнання у морські глибини й став його
«хрещеним» батьком у зануренні. Він же познайомив Кусто зі своїм найкращим
другом — Фредеріком Дюмою (легендарний Діді). Відтоді Філіпп, Кусто і Фредерік
не розлучалися.
Коли Жаку було 13, батько купив
кінокамеру. Відтоді ця іграшка стала для Кусто справжньою пристрастю. Згодом
Жак–Ів вирішив об’єднати дві свої улюблені справи — море та кінозйомку. Так,
нерозлийвода Кусто—Тайе—Діді конструюють водонепроникну «посудину» з вікном,
через яке можна було знімати морські глибини. У 1942 році з’являється перший
підводний 18-хвилинний фільм Кусто «8 метрів під водою».
Найбільше хвилювало молодого
Кусто, як можна збільшити час перебування людини під водою? Разом із колегами
він проводив масу випробувань із підводною екіпіровкою, і нарешті, у 1943 році,
Кусто та інженер Еміль Ганьян винайшли автономний скафандр з аквалангом. Крім
того, Кусто став винахідником водонепроникних камер та освітлювальних пристроїв,
створив першу підводну телевізійну систему.
Кусто мріяв про власний корабель.
І він його знайшов на Мальті: це був старий мінний тральщик «Каліпсо», який
належав Королівським Британським ВМС. Меценатом став відомий виробник пива
Гінесс, який і вніс основну частину грошей за судно. 40–річний Кусто орендував
«Каліпсо» у пивного магната за символічний один франк на рік. Після
переобладнання та пошуку добровольців Кусто вийшов у море. Так починається легендарна
«Одіссея Кусто» й дослідження Світового океану... «Каліпсо» відслужив своєму
капітану вірою–правдою — на ньому зняті найвідоміші фільми Кусто. Затонув
тральщик 1996 року біля берегів Гонконгу — після тарану з баржею.
Кусто вперше у світі показав
глядачам кіно та відеозйомки під водою — ці кадри викликали справжній фурор.
Фільми, книги та телепрограми про життя океану принесли Кусто світову славу. У
1954 році під час мандрівки Кусто Червоним морем та Індійським океаном
народився відомий серіал «Одіссея команди Кусто». А наступного року з’являється
найкращий фільм про підводне життя — «Мир тиші», який отримав «Золоту пальмову
гілку» в Каннах та «Оскар». Як, власне, і наступні фільми Кусто — «Світ
червоної риби» та «Світ без сонця». Світове визнання йому принесли й книги —
зокрема, «У світі мовчанки» стала бестселером. Загалом Кусто створив 67 фільмів,
які йшли в 105 країнах світу.
Ще одним успіхом у житті Кусто
стала зустріч із Симоною Мелькіор. Вона народила Кусто двох синів і стала не
тільки його дружиною, а й правою рукою. Жан–Мішель, старший син Кусто, згадував
у своєму інтерв’ю газеті «Труд»: «Моя мама присвятила більшу частину свого
життя «Каліпсо». Можу точно сказати: вона провела там значно більше часу, ніж
я, батько і брат разом узяті. Вона була негласним стабілізатором усіх
конфліктів і проблем на судні. Офіційно мама працювала медсестрою, але
насправді на ній трималося все. Вона навіть могла вирішити якісь дипломатичні
проблеми з місцевою владою, коли судно не хотіли пускати в порт. Чудово
говорила кількома мовами, навіть доволі складними — японською, наприклад».
Кажуть, тільки Симона могла вплинути та темпераментного Кусто — спокійна,
зважена, її лагідно називали «пастушкою». Симона померла від раку в 1990 році —
її прах розвіяли над морем біля берегів Монако. А через рік Кусто одружився із
Франсиною Триплет, від якої вже мав двох дітей — дочку Діану та сина П’єра.
Пристрасть всього життя Кусто —
море — принесло йому й найбільшу трагедію — смерть сина Філіппа. Це сталося у
79–му році. Філіпп виконував зйомки для фільму з гідролітака «Каталіна». Під
час приземлення ніс машини раптово пішов під воду. Весь екіпаж лишився на
борту, а Філіпп зник безвісти. Тіло хлопця так і не знайшли...
Про Кусто казали, що він був мало
не деспотом з вибуховим характером, тираном на кораблі. Відомий оператор Андре
Лабан, один із членів знаменитої команди Кусто (до речі, дід месьє Лабана родом
зі Львова), згадував у інтерв’ю «Комсомольській правді»: «На борту «Каліпсо»
панувала сувора дисципліна. Іноді капітан втрачав контроль і від нього можна
було почути різке слово. Якось пірнальник заїкнувся про свої права на
відпочинок, на що Кусто сказав: «Тут ніхто не має жодних прав, крім мене!». Але
водночас, як переконує Андре Лабан, Кусто любив самотужки виховувати
спеціалістів: «Я мріяв потрапити у команду Кусто, знав, що він шукає інженера,
прийшов влаштовуватися. І Кусто мене запитав, що я вмію робити. Я чесно
відповів: «Нічого». На що він сказав: «Чудово. Ми тебе беремо». Кусто став
творцем нової релігії — релігії дайвінгу, він був її «апостолом». Про себе він
говорив дуже скромно: «Я — ніхто. Вмію робити багато чого, але дуже посередньо:
я погано пірнаю, погано малюю. Талантів у мене немає жодних. Усе мені дається
важкою працею».
Кусто казав, що завжди хотів
прищепити любов до моря своїм близьким. Його батько прожив 90 років, а ось
плавати під водою навчив його Жак лише у 67 років — йому ця справа дуже
сподобалася. Старшого сина Кусто викинув за борт в акваланзі власного
виробництва у шість років, меншого — у чотири. Онучка Олександра стала плавати
у тримісячному віці.
Кусто зробив кілька відкриттів у
біології. Зокрема, він припустив існування здібностей китоподібних до
ехолокації. І виявився правий. Була в дослідника ще одна версія і мега–проект —
«життя у підводних будинках». Кусто вважав, що люди врешті–решт стануть
акватичними створіннями. «Я думаю, що для майбутніх поколінь перебування під
водою буде так само природнє, як і на суші, — казав Кусто у своєму інтерв’ю.
Люди стануть жити у воді, як дельфіни. Принаймні я мрію про це. Все, що було
зроблено на поверхні, рано чи пізно буде зроблено під водою. Це буде завоювання
цілого нового світу».
Немає коментарів:
Дописати коментар