12 червня 2020 р.

ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ "Щоденників читання"

Прописні істини та їх спростування із книги Світлани Талан «Помилка».
Минуле залишається позаду.
                    Ні, за ним тягнеться шлейф у сьогодення й майбутнє.

Є люди, які роблять все правильно.
                                                                   Це тільки їм так здається.
                  Швидше за все, вони егоїсти й дурні. Всі помиляються.

Помилку не можна виправити, якщо її вже зроблено.
                                               Можна. Іноді треба зрозуміти її істину.

Вчаться на чужих помилках.
                           Якби було так, то своїх помилок стало б менше…

Бувають ситуації, коли немає виходу.
                       Навіть у замкнутому просторі можна знайти щілину.
 Розпач затьмарює розум, а спокій допомагає знайти вихід, й інколи потрібно заплющити очі, щоб його побачити.

 Колишніх наркоманів немає.
                                Є! Це на прикладі свого життя довів знайомий.
                         Його реальна історія лягла в основу цього роману.

«Що таке душа? Це посудина, яку можна наповнити. І ця посудина дуже об’ємна. У ній поміщаються і радощі, і горе, і кохання, і спогади, і навіть мрії. Тут одночасно може жити і минуле, і сьогодення, і майбутнє.
 Людина має право вибору, чим наповнити цю посудину. І ніхто не завадить їй помістити туди те, що вона вважатиме потрібним.
 ГОЛОВНЕ: треба визначитися, зрозуміти самій чим наповнити, щоб потім не жалкувати».

Немає коментарів:

Дописати коментар