пʼятниця, 5 червня 2020 р.

Природа – друг і оберіг

      Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу.
Цей день Генеральна Асамблея ООН оголосила  ще в 1972 році. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища. «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами», - так було поставлене питання в цьому зверненні. В 1972 році у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція по захисту навколишнього середовища, на якій були присутні повноважні представники 113 держав світу. Учасники конференції й ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.
Метою відзначення цього дня кожного року є привернути увагу суспільства до проблем довкілля і підкреслити гостру необхідність у зміні відношення людини до раціонального використання та відтворення природних ресурсів. Адже бездумне втручання в природу зростає з кожним днем.
 Видатний англійський натураліст, чудовий письменник Джеральд Дарел, книги якого формували і формують у поколінь гуманне, трепетне ставлення до живої природи, написав: «Ми отримали у спадок невимовно красивий і різноманітний сад, але біда в тому, що ми нікчемні садівники. Ми не потурбувалися про те, щоб засвоїти дуже прості правила садівництва. Зневажливо поставившись до цього Едему, ми готуємо для себе в недалекому майбутньому світову катастрофу, страшнішу, ніж атомна війна, але робимо це з безпечністю, самозадоволенням і безглуздістю маленького кретина, який ножицями розтинає картину Рембранта… Ми настільки відірвалися від Природи, настільки втратили відчуття реальності, що прирівнюємо себе до богів. Але таке зухвальство, чванство, самовпевненість ніколи не приводили до добра».
 А скільки добра нам робить природа. Згадаємо яким другом і оберегом для нас можуть стати, наприклад, рослини.
 Вчені вважають, що з 0,5 млн. видів рослин, які ростуть на планеті, використовуються людиною тільки 10 %. В Україні майже 65 % видів флори є в тій чи іншій мірі цінними в практичному відношенні. До них належать понад 800 видів, що використовуються в медицині. 
 Лікарські рослини використовували з давніх часів. Наші предки активно користувалися лікарськими рослинами і володіли вельми значними знаннями про їх властивості. «Зілля» згадується у творах українських письменників: Івана Котляревського, Ольги Кобилянської, Лесі Українки.
 Медична цінність лікарської рослини обумовлена наявністю в її тканинах певних хімічні речовини або речовин, які мають фізіологічну дію на організм. Найважливішими є алкалоїди, сполуки вуглецю, водню, кисню та азоту, глікозиди, ефірні олії, жирні олії, слизи, дубильні речовини і смоли. Деякі з них є потужними отрутами так,  що даний препарат та його використання повинні ретельно контролюватися лікарями.
Сьогодні, у важкий економічний час, коли ліки далеко по кишені не всім, варто знати як самому можна найти вихід із ситуації та приготувати їх із рослин. Але, перш, ніж почати лікування, завжди консультуйтеся з лікарем.
 В цьому році цей день майже співпав зі святом Трійці. В народі здавна не просто його шанували і святкували, але ще й прославляли духів природи. Зелена неділя ж вважається днем активності всякої нечисті і зелень, якою прикрашають будинки – це обереги від нечистих сил, вона символізує енергію життя, що активізувалася навесні. Трави, гілочки берези, верби, жостеру, принесені для прикраси будинку, повинні стояти там три дні, а потім їх треба викинути, так вони свою функцію як обереги виконали.
А ще згідно давнім традиціям в цей день треба збирати цілющі трави. За повір’ям саме в цей день вони мають магічну силу. Трави можуть бути будь-які, яким прийшов час для збору — це залежить від кліматичних умов.
Але найголовніше, в Трійцю прийнято заготовлювати чебрець або богородскую траву, якою раніше прикрашали ікони Божої матері, звідси і пішла її назва. Вона в цей період цвіте  набирає свою силу.
Збирають чебрець в першій половині дня, сушать в добре провітрюваному приміщенні, в тіні, розклавши траву тонким шаром на рівній поверхні. Можна розвісити пучечки, але в тих же умовах.
Всі, хто любить готувати, знають, що чебрець (тим’ян) — це прекрасна ароматна спеція, яку використовують для м’яса і риби. Особливо цікавим виходить смак шашлику, якщо його замаринувати з використанням чебрецю.
Ще це прекрасний лікарський засіб, незамінний при захворюваннях дихальних шляхів, при застуді в цілому, при профілактиці і лікуванні чоловічих захворювань. Для профілактичних цілей можна пити чай з чебрецю з незначним додаванням інших трав: материнки, м’яти, шипшини. При цьому чебрець повинен становити основу чаю, а інші компоненти можна міняти.
Трава містить ефірні масла, дубильні речовини і цілий комплекс органічних кислот. Але аромат ефірних масел привертав і привертає в тим’яну найбільше. У стародавній Греції жерці використовували цю траву як фіміам, тобто її сушили і підпалювали. Таким чином, активізували очисні властивості рослини.
Щоб отримати ароматне чабрецеве масло, треба взяти очищене рослинне масло, краще оливкова, і покласти в нього подрібнену траву. Після цього дати настоятися траві місяць і можна використовувати, як антисептичний, розслаблюючий засіб або як приправу.
Маги і чаклуни в давні часи і зараз використовують чебрець для захисту від злих духів, від пристріту, псування, в любовної магії. Існує думка, що чебрець при тривалому вживанні може викликати неприязнь до алкоголю, тому його використовують для лікування алкоголізму.
Ще на Трійцю існує традиція плести з квітів вінки, які вважалися оберегами. Дівчата раніше залишали такі вінки в лісі в якості подарунків для русалок, щоб вдало вийти заміж. 

Немає коментарів:

Дописати коментар