Морозиво – історія та незвичне сьогодення

    У всьому світі, 10 червня, відзначають День морозива. Його святкують цього дня, бо збереглися дані, що саме з 10 червня морозиво стало продаватися масово.

Виявляється, морозиво має історію в 4000 років. Спочатку його виготовляли в Китаї, а в Європу воно потрапило тільки в 1275 році і тривалий час було винятково королівським десертом.

Хто винайшов морозиво? Насправді, цього не знає ніхто. Достеменно історія створення улюбленої всіма ласощі невідома.

Найвідоміша історія розповідає про те, що Марко Поло привіз рецепт крижаного десерту з Китаю. У цій країні він зміг не тільки спробувати його, а й побачити процес приготування. Відомий італієць просто не міг повернутися додому, не роздобувши секретний рецепт створення холодного дива.

Є й інша версія легенди про винахідника солодкого холоду. У Катерини Медичі був вправний кухар, який умів готувати дуже смачне морозиво. Вирушаючи до Франції для того, щоб стати дружиною Дюка Орлеанського, Медічі взяла його з собою. Десерт припав до смаку Карлу I і він призначив кухареві титул королівського морозивника, а, крім того, призначив йому довічну пенсію, але з однією умовою: щасливчик повинен був зберігати секрет свого винаходу. Карл I вважав, що ласувати таким чудовим десертом мають право тільки королі.

Існує інша інтерпретація історії про ласуна – Карла I. Відповідно до неї, перед черговим банкетом король доручив слузі винайти таку страву, яка могла б здивувати його гостей. Кухар розумів, що йому потрібно придумати щось абсолютно нове. Кілька днів він провів на кухні і в день бенкету, нарешті, приготував дивовижний десерт. Холодний і солодкий, схожий на сніг, він привів у захват всіх гостей Карла I.

В Америці морозиво стало відомо завдяки Філіпу Лензу, який привіз його рецепт з Англії. Популярним десерт став завдяки Доллі Медісон, яка захотіла пригостити гостей чимось незвичайним на урочистості з приводу інавгурації її чоловіка, Джеймса Медісона, президента США. 
       Можливо, справжніми винахідниками морозива потрібно вважати жителів Київської Русі. У ті давні часи русичі знали рецепт цікавого десерту: молоко з цукром потрібно було гарненько заморозити, потім розкришити лід, що вийшов.

За часів Наполеона III у Франції було створено перше вершкове морозиво. Його рецепт винайшов дехто Ле Бей. Сталася ця важлива для всіх ласунів подія в місті Пломбьер, від назви якого пішло слово «пломбір».

Донедавна ми звикли до солодкого морозива, але завжди хочеться чогось незвичного. Наприклад, американські компанії стали пропонувати десерти із  самими  несподіваними  смаками. Найбільш розповсюджене  морозиво зі  смаком французского тоста, смаженої картоплі, шматочками справжнього бекона.

 А в Гонконзі роблять морозиво зі смаком лобстера і фуа-гри, зі смаком яєць і імбирного оцту, а також морозиво зі смаком яєчні з беконом – і все це виключно з натуральних продуктів, без барвників і консервантів.

 Але не тільки за кордоном, а й в Україні  можна знайти незвичне морозиво.

 У столиці на невеличкій площі в ТРЦ «Lavina Mall» розмістилася  творча айс-майстерня Ice cream studio Gelarty Массімо Джеларті. Тут  з морозивом відбуваються, м'яко кажучи, несподівані перетворення.

 Чи можете ви собі уявити, щоб людина добровільно взялася куштувати морозиво з м’ясом? Хтось скаже, що це якесь гастрономічне збочення, хтось, не вірячи почутому, перепитає ще раз. Але ніякої помилки – все саме так.

 Родзинка цього закладу саме в тому, що з морозивом тут готують практично все – карпачо з лосося та з телятини, салат «Цезар», суп-пюре із гарбуза, стейк із тунця, філе курчати, бургер із яловичою котлетою, пасту… не кажучи вже про найрізноманітніші десерти.

 Смак з чимось порівняти неможливо – це незвично і цікаво, і при тому не викликає якогось смакового шоку, а дійсно таки смачно.

 Массімо стверджує: «Сьогодні тільки 5% морозива виготовляється з натуральних продуктів. Все інше – заморожене, зроблене з ароматних синтетичних паст. Автентичного морозива на цій планеті лишилося дуже мало, його не можна зустріти у виробничих масштабах. Тільки в маленьких ресторанчиках залишилися якісь психи, які зберігають технологію приготування справжнього морозива, і мені захотілося стати частиною цієї групи психів. Тому ми готуємо морозиво за рецептом, що використовувався ще в середині XVII століття, звісно, з використанням сучасного обладнання і заморожуванням рідким азотом. Але в нас немає жодного хімічного елемента чи замінювача смаку».